Головна » 2017 » Березень » 11 » БУШКРАФТ: ЗБИРАЛЬНИЦТВО. ЛІСОВИЙ ЧАЙ ТА БЕРЕЗОВИЙ СІК. ПОХІД ВИХІДНОГО ДНЯ 11.03.2017
20:21
БУШКРАФТ: ЗБИРАЛЬНИЦТВО. ЛІСОВИЙ ЧАЙ ТА БЕРЕЗОВИЙ СІК. ПОХІД ВИХІДНОГО ДНЯ 11.03.2017

Прогноз погоди «обіцяв» мороз до -6 та сніг на вихідні, проте вже у суботу була плюсова температура, хоча досить таки похолодало. Так завжди буває, коли я збираюся йти по березовий сік – температура знижується, відповідно сік перестає текти по деревах.

 

Погода: низька температура +4, безперервний не сильний дощ, сирість, вітер змінних напрямків, в основному північний.

 

Ціль: розвідка наявності придатної для збиральництва черемші, проба збору березового соку, розвідка інших ресурсів.

 

Спостереження і висновки:

  1. Погода холодна, це факт. Тому я взяв із собою тільки одну бутилку для збору березового соку. Пройшов по лісі близько кілометра, на місця росту черемші. Черемші майже не було. Кілька листків розміром із палець, решта – ледь пророслі із землі пагони – поки що вони не годяться, та й шкода нищити в зародку те, що через тиждень стане кущиком великих листків. Зрозумівши, що з черемшею слід почекати ще тиждень, пішов у глиб лісу на своє традиційне місце збору березового соку. За п’ять метрів знайшов лежанку/стоянку зайця, багато заячого посліду на одному місці. Диру у березі великою не робив, щоб не шкодити дереву. Бутилку залишаю на добу. Зафіксував бутилку гілками, щоб не перевернулася, коли наповниться. Зробив імпровізоване маскувальне прикриття від людей, які тут майже ніколи не бувають і від тварин, адже по дорозі до беріз зустрів сліди одного кабана та послід козулі.
  2. Вийшов трохи на поле, думав когось типу лиса побачу. Не було нікого. Постійно падав дощ. Попри ліс знайшов квітку медуниці, одну, яка цвіла. Інші ще не розпускалися. Взяв із собою квітку для чаю. Набрав також гілку ялинки і гілку смереки, також для чаю.
  3. Вальдшнепів не зустрічав, певно ще не прилетіли. У цей час минулого року вони уже були.
  4. Птахи у лісі починають енергійніше співати.
  5. Так, як падав безперервний дощ, для майбутнього розведення вогню я назбирав трохи хвойної смоли модрини, це буде каталізатором розгоряння вогню.
  6. Березової розпалки я не міг знайти, щоб була суха. Тому вирішив тонко нарізати сухі прути ліщини. Вони ростуть і всихають у вертикальному положенні над землею, тому вологість їх переважно оминає. Сухе дерево важко нарізати тонкими шарами, що не дозволило моментальному розгорянню від іскр огнива. Довелося разів зо 20 висікати іскру, щоб трут загорівся. Для підтримки та розпалювання вогню я приготував десяток засохлих стволів ліщини, ножем очищав їх від кори – кора волога ще від зими, та ще й від дощу вологість набрала – без кори це повноцінні сухі гілки для нормального розгоряння вогню. Після очищення гілок від кори – опилки з корою я все таки підкидав у вогонь – вони швидко висихали і загорялися.
  7. Я був повністю мокрим зверху одягу, тому вирішив спорудити дерев’яну стінку з протилежного від мене боку від вогню, щоб тепло відбивалося на мене.
  8. Знайшов ягоду глоду, вцілілу і пережившу зиму. Нічого собі така на смак, тобто не кисла, як от буває плід шипшини після морозів.
  9. Воду для чаю брав прямо під ногами з потоку в ярі, який виходить з лісу. Течія досить сильна, значить це зменшує концентрацію будь-якого забруднення вище по течії – чи це екскременти тварин чи мертві туші самих тварин. Плюс кип’ятіння вбиває бактерії. Влітку я з цього потоку не п’ю – вода тут переважно стояча чи слабо текуча.

 Схожі матеріали:

Переглядів: 481 | Додав: GolAM | Теги: лісовий чай, лікарські рослини, бушкрафт, березовий сік, збиральництво, похід вихідного дня, Огниво, розведення вогню, розведення вогню у дощ | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
avatar