Головна » 2016 » Квітень » 5 » БУШКРФАТ. ЗАВЕРШЕННЯ СЕЗОНУ ЗБОРУ БЕРЕЗОВОГО СОКУ
22:07
БУШКРФАТ. ЗАВЕРШЕННЯ СЕЗОНУ ЗБОРУ БЕРЕЗОВОГО СОКУ

На вихідних, на початку квітня вирушив до лісу, щоб позбирати всі бутилки, які я залишив під березами. Погода була чудовою, теплий вітер змінних напрямів, сонячне небо. Вночі, правда, падав дощ, тому вдень під дією сонця ставало дуже парко.

Природа вирувала, всюди чути було весняні співи лісових птахів, особливо пронизливо відчувався стукіт чорного дятла. Листя кущів та дерев уже почали розпускатися, земляний покрив встелений весняною зеленню та кольоровими квітами.

 

По дорозі посеред стежки помітив пір’я сойки – хтось нею перекусив, певно яструб. І певно лісові хижаки догризли – жодної кістки на місці чи поблизу.

Між лісом і полем у зарослому воєнному окопі спугнув вальдшнепа – справді чудо. За все життя ніколи у нас не зустрічав вальдшнепа, а тут на тобі. Цікавився ним в інтернеті, тому й точно знаю, як він виглядає, а тут він сидить тихо між опалим листям дуба на «шухері», тому я його зміг добре роздивитися. Коли ступив крок у його сторону – він пурхнув і полетів. Згодом у ярі, куди я спущуся розпалювати вогонь, я зустріну ще двох на землі, - певно, годувалися черв’яками. Така ситуація мене обнадіяла, таку пташку вполювати цікаво і якщо це не перельотні гості – думаю, вкінці літа зустрінемось знову. Весняне полювання у нас заборонене – це і добре, адже якби не заборона – з українським менталітетом у нас би нічого живого б не залишилось. … жаль, що не встиг сфотографувати пташку.

 

План на сьогодні у мене був такий: зібрати сік, набрати трохи черемші, приготувати лісовий чай та мівіну.

Тому по дорозі я підбирав усе, що попадалося на очі. Квас уже досить таки проріс, щоб його легко помітити серед польової сухої трави. Жменю набрав для супчика, другу жменю – по дорозі погризти.

 

Багато вже росте сниті, також для супчика не помішає.

Загалом, попри супчик, можна зібрати непогані ресурси для супер салату, якщо мати час і посуду. Власне, попри черемшу, снить та квас, можна збирати усе, що не отруйне – особливо свіжі паростки розпущених бруньок дерев – усе їстівне і приємне на смак. Правило просте – їсти все, що їстівне задля мінералів та корисних речовин. Якщо наблизитись до поселень чи на пустирях древніх поселень, то можна і хреню копнути.

 

Для чайку я зібрав квіти первоцвіту, медуниці, класичну гілочку ялини, литки плюща, гілки малини, листя ожини та знайдені, підсохлі, непогано збережені на полі ягоди калини. Шипшини не знайшов, за зиму певно вся поопадала.

Багаття побудував хатинкою, відкритими проходами до напрямку подувів вітру, який постійно змінювався із північного на південний.

Воду з потоку ніколи не беру, так як у нас в лісі дуже слабкі джерела, вода протічна, тільки течія дуже повільна, не раз зустрічав вище по течії болотяні стоянки кабанів чи випорожнення лісових звірів. Також повсюди в ярах європейські українці полюбляють скидувати усі відходи своїх відпочинків – від пластикового посуду до використаних презервативів. Навіть попри те, що я ходжу у дуже заглиблені ділянки лісу – всюди бувають люди, позасирали околиці лісу, тепер їм не хочеться відпочивати серед смітника – тому й мігрують глибше в ліс.

 

Поблизу є капличка, з-під якої б’є джерело справді чистої джерельної води – її я п’ю навіть сирою, бо вона прямо із землі витікає. І її я використовую для своїх піших прогулок.

Якби я був би в екстремальній ситуації, то можна було б до супчику наловити ящірок, трьох принаймні я вже зустрів, - грілися на сонці. Але так як уся природа в цей час «вагітна», то полювання в будь-якій мірі відкладу до «сезонів».

 

Відпочив, попив чайок, скуштував супчика, послухав прекрасний спів пташок, намилувався весняною природою з її яскраво-зеленими барвами, подихав свіжим повітрям і рушив додому – в камеру цивілізованої буденності.


 Схожі матеріали:

Переглядів: 639 | Додав: GolAM | Теги: черемша, ліс, лісовий чай, весна, бушкрафт, лісова кухня, березовий сік, їстівні рослини, природа, похід | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
avatar