Головна » 2019 » Березень » 26 » Медунка. Медуниця лікарська
09:05
Медунка. Медуниця лікарська

Медунка, або Медуниця лікарська або як її називають в народі водяний ключик, трава припарна або плямиста, легочниця, в Україні вона відома як лікувальна медунка, є багаторічною рослиною трав'янистого виду, належить до дводольних та покритонасінних. Її використовують як ліки, але найчастіше вирощують в декоративних цілях. Медуниця відрізняється незвичайним кольором, може змінювати свій рожевий окрас на синій, також з часом змінюється колір листя, таким чином - це найкраща садова прикраса і відмінний медонос. Зустріти даний вид рослини можна на Сході і в Центрі Європи, вона ростете на болотах і луках Британії, також в Білорусії, Україні, Росії. Медуниця любить тінистий ліс, яри, тому часто ховається серед чагарників. Рослина використовується в кулінарних цілях, це відмінне доповнення до салату, в цих цілях використовуються листя, стебла, квітки. Щоб можна було медунку використовувати взимку, дуже важливо її добре засолити і поставити в холодне місце. Відрізняється приємним медовим запахом, на смак медунка солодка. Медунки досягає висоти тільки близько 30 см, більше не росте. Має товсте і добре розвинене кореневище. Листя розташовані нагорі, відносяться до сидячих, нижні відрізняться білими плямами і розміщуються на невеликих черешках. Листя є шорсткі і з пушком. Цвіте медунка фіолетовими або синіми дзвіночками, вони розміщуються в кінці гілок. Плодом рослини є чотири загострених горішка. Починає цвісти медунка в березні-квітні, закінчує в травні, плоди готові влітку. Медунка любить вологу і тінисту місцевість, кращим для неї грунтом вважається - лужний, він обов'язково повинен бути розпушеним. Розмножується рослина вегетативно і за допомогою насіння. Медуниця не любить, коли часто ділять її на кущі, вегетативно вона найкраще розмножується відразу ж після того, як рослина цвіте. Кущ обов'язково з брунькою потрібно висаджувати в грунт, дуже важливо підрізати коріння. За допомогою насіння медунки також можуть розмножуватися, для цього обов'язково повинні дозріти насіння, потім їх сіють в попередньо підготовлену землю. Цвісти рослина буде вже через 3 роки. Влітку дану рослину дуже важливо добре поливати, але з вологою теж потрібно бути гранично обережним, тому що, якщо вона почне застоюватися, рослина буде гнити. Після того як опадуть всі квітки, потрібно обрізати рослину, не залишати і пенька. Коли медунка починає цвісти, потрібно позбутися від старого листя.

 

 

Корисні властивості медунки

 

До складу рослини входять дубильні речовини, танін, кремній, йод, залізо, біологічна речовина, каротин, аскорбінова кислота, алкалоїди, марганець. Медуниця є найкращими ліками при захворюванні легенів, за рахунок сапоніну, таніну вона є пом'якшувальним, відхаркувальним засобом, тому її рекомендується вживати при інфекційних захворюваннях верхніх дихальних шляхів. Французька, Німецька, Польська, Болгарська народна медицина даний вид рослини використовують з метою захисту і стимуляції імунітету. Це відмінний сечогінний, протизапальний, антисептичний, ранозагоювальний засіб, також її дуже важливо застосовувати хворим на цукровий діабет, за її  допомогою можна знизити рівень цукру в крові.


    

Старі люди казали, що навесні слід збирати медунку, мовляв, це надзвичайно корисна, справді цілюща рослина. Вони робили з медунки чай і пили в негоду чи тоді, коли хворіли.


Медунка вкривається безліччю дрібних квіточок, що формою скидаються на дзвіночки. Цікава відмінність цієї рослини від безлічі інших: на одній стеблині можуть бути квіти різного відтінку, зокрема яскраво-рожевого, фіолетового, пурпурового, бузкового, блідо-блакитного, волошково-синього. А ще можна спостерігати рідкісне серед квіткових рослин явище зміни забарвле­ння віночка у процесі цвітіння. Спершу з'являються рожеві квіточки, а під кінець цвітіння стають синіми. Після відцвітання виростає розетка прикореневого листя на довгих черешках, загострених і подовжених, які виглядом та формою нагадують воловий язик (це одна з багатьох назв рослини). Наукова назва pulmonaria походить від латинського pulmo, що означає "легеня", це пов'язано з ефективним застосуванням медунки при лікуванні легеневих хвороб. Українська ж назва рослини, що використовується в науковій літературі - "медунка". Це пов'язано з її медоносними властивостями. У квітках медунки всіх видів (а на території України росте п'ять видів цього роду) міститься багато нектару, до того ж вона один з найбільш поширених весняних медоносів. Нектаропродуктивність цих дивовижних рослин сягає 100 кілограмів меду з гектара. Якщо висмикнути віночок квітки й пожувати його нижню частину, відчуєте солодкий, медовий смак.

 

 

Користь для здоров’я
    

Медунку здавна використовують як лікарську рослину — йдеться про її надземну частину. Використовують медунку як допоміжний засіб при лікуванні легеневих хвороб. А загалом рослина має протизапальну, відхаркувальну, в'яжучу, сечогінну, проносну, кровотворну, метаболічну, протиканцерогенну дію, регулює діяльність залоз внутрішньої секреції.

 

Настій та витяжки з медунки корисно діють на слизові оболонки дихальних шляхів, на туберкульозне вогнище, зменшуючи запалення і підвищуючи опірність організму, такі ліки полегшують розрідження виділень у верхніх дихальних шляхах. Препарати з медунки застосовують як дієвий засіб проти застуд, вони ефективні при захворюванні легень, коли є катар горла і бронхів, утруднене відхаркування, хрипота, сухий кашель.

 

 

Застосування медунки лікарської

 

Рослину використовують як настої, відвари при захворюваннях легенів, сечокам'яних захворюваннях, кровотечах і туберкульозі, якщо сильно випадає волосся і шкірному захворюванні - екземі. Також це кращий сечогінний засіб, якщо людина страждає нестачею калію. Препарати на основі медунки використовують при запальних процесах в кишечнику і шлунку, в сечовому міхурі, нирках, при проносі. Медуниця заспокоює нервову систему, знімає сильний головний біль, допомагає позбавиться від болі в серці. Зовнішньо добре приймати лікувальні ванни, особливо якщо людина страждає золотухою, гемороєм, захворюванням сечового міхура, жінкам при запальних захворюваннях статевих органів. Відвар з медунки допоможе при вірусному шкірному захворюванні - Колагенози, червоному плоскому лишаї, васкулите Рани можуть промивати свіжим соком, який віджимають з медунки, гнійні рани можна лікувати за допомогою свіжих і подрібненого листя, таким чином, вони швидше заживуть.

 


Приготування ліків

 

Для приготування настою слід залити дві столові ложки подрібненої сировини 400 мл окропу, настоювати годину, тоді процідити. Випивати по третині - половині склянки 3-4 рази на день після їди. Настій медунки має приємний, м'який смак, тому його можна пити як звичайний чай. Але не рекомендовано вживати препарати з медунки на голодний шлунок, бо не може спричинити нудоту. Крім того, ці ліки протипоказані при кишковій атонії та хронічних закрепах.
    

 

Застосовують цю травичку і зовнішньо, зокрема, при кровотечах або як засіб для загоювання ран. Для цього можна прикладати до рани розім'яте листя рослини або посипати порошком із сухої медунки. За такі властивості рослину називають ще йод-травою. До речі, завдяки вмісту йоду та алкалоїдів, траву медунки лікарської (зібрану під час цвітіння) успішно використовують для лікування гіпотиреозу. Для приготування настою слід залити дві столові ложки подрібненої сировини 200 мілілітрами окро­пу, настояти годину, процідити. Вживати по третині склянки тричі на день після їди.

 

А ще щойно зібрану траву рослини корисно споживати у салаті, особливо при гіпофункції щитоподібної залози. Завдяки великому вмісту вітамінів і ніжному смаку свіжих прикореневих листків можна приготувати корисні й смачні салати, а також додавати рослину до варених страв.


В Англії медунку спеціально розводять як цінну салатну рослину. Її застосовують у традиційній медицині Австрії, Британії, Німеччини — там вона входить до складу відхаркувальних препаратів. В Україні, а ще у Болгарії, Франції, Німеччині й Польщі її застосовують у народній медицині.

 

 

Протипоказання медунки

 

Серйозних заборон з приводу застосування даного виду рослини не існує. Але все-таки не рекомендується пити відвар, настій на голодний шлунок, може бути нудота. Також варто відязикатися від неї людям, які страждають кишкової атонией і постійними запорами. Обов'язково, перед тим як використовувати рослина, особливо внутрішньо, потрібно проконсультуватися з лікуючим лікарем.

 

Лікувальні рецепти на основі медунки лікарської

 

1. Настій з медунки, для нього потрібно взяти подрібнене листя трави, залити кип'яченою водою, перед тим як його пити обов'язково, додати мед і цукор. Це хороший засіб при кишкових, легеневих і шкірних захворюваннях. Також їм добре спринцеваться для очистки кишечника і дезінфекції піхви.

 

2. Сік з медунки використовують при хворобі легенів, анемії, запальному процесі. Щоб його приготувати, необхідні листя або трава медунки. Потім додаємо 2 столові ложки соку, ретельно перемішуємо з горілкою. Наполягаємо кілька годин.

 

3. Від проносу допоможе позбутися чай з медунки, щоб його приготувати, потрібна трава з медунки, півсклянки окропу, настояти до 10 хвилин. Пити 3 рази на день, по одній склянці.

 

4. При захворюваннях сечового міхура потрібно використовувати збір на основі медунки. Для цього додати подорожник, полин гіркий, шавлія і золототисячник, всі трави повинні бути в рівній кількості, брати кожен вид по одній столовій ложці, перемішати все. Взяти вже приготований збір столову ложку, додати склянку окропу і мед. Процідити і пити по одній столовій ложці 3 рази на день. Також він корисний при захворюванні нирок.

 

Таким чином, медунки відноситься до невибаглива вигляд рослина, вона росте на різній грунті, але краще всього на удобреному.

http://old.geоlogy.lnu.edu.ua


 Схожі матеріали:

Категорія: Медицина | Переглядів: 105 | Додав: GolAM | Теги: медуниця, збиральництво, народна медицина, лікувальні трави, лікарські рослини, лісовий чайа, медунка, лісовий чай, лікарські трави, бушкрафт, медункбушкрафт | Рейтинг: 4.5/2
Всього коментарів: 0
avatar