ПЕРВОЦВІТ — Prímula L. (лат. primus — перший) — рід багаторічних трав’янистих рослин родини первоцвітих (Primulaceae Vent.). Відомо близько 500 видів роду, поширених по всій земній кулі, але переважно в помірному поясі та в альпійському поясі гір. У країнах СНД росте 67 видів роду. Найбільш поширений П. весняний (П. лікарський) — Prímula véris L. (P. officinalis (L.) Hill.) (лат. ver — весна; officinalis — лікарський); рос. назва — первоцвет весенний (первоцвет лекарственный); нар. назви — баранчики, божі рички, буквиця жовта, веснівка, веснянка проста, зозулині черевички, зілля лісове, ключики (згідно з однією з численних легенд про П. — весна квітками-ключиками відчиняє двері літу), медяник, миколайчики, первенець лікарський, примула, скороспілка. Ранньоквітуча рослина 10–30 см заввишки. Має коротке горизонтальне темно-буре кореневище 6–8 см завдовжки, з численним соковитим шнуроподібним корінням. Квіткова стрілка пряма, безлиста, 5–20 см заввишки. ... Читати далі »

Одні представники грибного царства радують грибників тільки восени, інші з'являються ранньою весною, ледь зійде сніг, а в деяких місцевостях - вже в кінці зими. Кругом ще біліє сніг, а на повалених гілках вже розпускається Саркосцифа червона, більше схожа на химерні квіти, ніж на гриби.

Саркосцифа червона - лат. Sarcoscypha coccinea

По-іншому цей сапрофіт називають Пеціцей червоною, Бабусеним вухом, Саркосцифою яскраво-червоною, Червоною ельфійською чашею, Саркосцифою кіноварно - червоною або Саркосцифою австрійською.

Опис гриба

Даний сапрофіт не відрізняється великими розмірами і має капелюшок, що досягає всього 10-50 мм в діаметрі. Грибна чаша і зовні і зсередини забарвлюється в насичений червоний колір. ... Читати далі »

Медунка, або Медуниця лікарська або як її називають в народі водяний ключик, трава припарна або плямиста, легочниця, в Україні вона відома як лікувальна медунка, є багаторічною рослиною трав'янистого виду, належить до дводольних та покритонасінних. Її використовують як ліки, але найчастіше вирощують в декоративних цілях. Медуниця відрізняється незвичайним кольором, може змінювати свій рожевий окрас на синій, також з часом змінюється колір листя, таким чином - це найкраща садова прикраса і відмінний медонос. Зустріти даний вид рослини можна на Сході і в Центрі Європи, вона ростете на болотах і луках Британії, також в Білорусії, Україні, Росії. Медуниця любить тінистий ліс, яри, тому часто ховається серед чагарників. Рослина використовується в кулінарних цілях, це відмінне доповнення до салату, в цих цілях використовуються листя, стебла, квітки. Щоб можна було медунку використовувати взимку, дуже важливо її добре засолити і поставити в холодне місце. Відрізняється приємним медовим запахом, на смак медунка солодка. ... Читати далі »

Мотузка - незамінна для життя на природі річ. Для самостійного плетіння мотузок використовуються рослини, в стеблах яких є волокнисті прошарки. Наприклад, кропива або конопля: в ній є волокна, досить міцні для виготовлення дуже міцних мотузок.

Кропив'яне волокно активно використовують птахи для будівництва гнізд - це і горобці, і синиці.

Гнізда цих пташок витримують по кілька сезонів, не руйнуються і не потребують ремонту.

Людина також здавна використовувала кропиву для виготовлення одягу, вітрил, мішковини, кінської упряжі, рибальських сіток, канатів і, звичайно ж, мотузок. ... Читати далі »

Виготовлення дерев'яних ложок - простий і захоплюючий процес, що дозволяє доторкнутися до вікових традицій декоративно-прикладного мистецтва. Для створення таких виробів потрібно мінімум інструментів і матеріалів. Виготовлення ложок своїми руками - це прекрасна можливість відточити базові навички різьблення і краще відчути, як веде себе дерево і різальницький інструмент. Ви можете експериментувати з формою і розмірами ложки, а також дизайном її ручки, створюючи унікальне начиння, що відрізняється не тільки декоративністю, але і функціональністю.

З чого роблять дерев'яні ложки?

З якого дерева краще вирізати дерев'яний посуд? Це важливе питання хвилює всіх початківців різьбярів. Для вирізання ложок найкраще підходять загото ... Читати далі »